Згадайте, між якими державами була укладена Кревська унія, з якою метою.

Як ви розумієте значення понять «унія», «воєводство»?

Чи пам’ятаєте ви, що знелюднення Київщини і Брацлавщини зумовили напади татар.

1. Передумови та причини Люблінської унії

Наявність спільних ворогів здавна підштовхувала Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтійське і Польське королівство до союзу. Започаткувала цей процес Кревська унія 1385 року. Тому в першій половині XVI століття дві держави вже були об'єднані особою спільного монарха: великий литовський князь одночасно був і польським королем. Без дієвої підтримки Литви Польща не могла собі дати ради із постійною військовою агресією Тевтонського ордену хрестоносців, що красномовно підтвердила Грюнвальдська битва 1410 року.

З середини XVI століття низка зовнішніх та внутрішніх чинників зумовили Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтійське шукати більш тісний союз із Польським королівством. Південні рубежі князівства потерпали від постійних набігів татар, які знищували і грабували українські села, забирали людей у ясир (полон). Київщина і Брацлавщина знелюдніли, перетворившись майже на пустку. Окрім того, у виснажливих війнах із Московською державою за право на володіння руськими землями Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтійське втратило значну частку своєї території, а поразки на початку Лівонської війни (1558-1583 роки) поставили його перед загрозою бути поглиненим Московським царством. Вихід зі скрутної ситуації вбачався в унії із сильнішим Польським королівством.

Польська шляхта прагнула досягнути унії шляхом інкорпорації, тобто через входження Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського до складу Польського королівства. Шляхтичів приваблювали перспективи розширення своїх земельних володінь та нових прибутків від фільваркової системи господарювання в українських землях. У

Великому князівстві Литовському, Руському і Жемайтійському настрої щодо унії були різними. Литовські, білоруські та українські магнати (князі і пани) побоювалися втратити владу, землю та привілеї, тому розглядали можливість унії лише на федеративних засадах — як союз двох рівноправних держав з окремими сеймами, управлінням, законодавством тощо. Натомість українські, білоруські і литовські шляхтичі сподівалися на укладення унії, оскільки прагнули, перш за все, звільнитися від влади магнатів, позбутися або принаймні полегшити військову повинність (у Польщі зазвичай використовували кварцяне, тобто наймане військо), поліпшити умови торгівлі та зрівнятися у правах з польською шляхтою. З таким клубком зацікавлень і протиріч дві країни вступили у 1569 рік.

1. Назвіть передумови, які склалися в XIV-XV століттях, для об’єднання Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського і Польського королівства.

2. Які зовнішні загрози постали перед Польським королівством і Великим князівством Литовським, Руським і Жемайтійським у першій половині XVI століття?

3. Що очікували від об’єднання польські, литовські та українські шляхтичі?

2. Люблінський сейм 1569 року

У січні 1569 року представники знаті обох держав зібралися на спільний сейм у місті Любліні. На цьому сеймі, який тривав майже півроку, з усією силою проявилися суперечності між прихильниками різних способів об'єднання двох держав. Коли переговори зайшли в глухий кут, представники Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського — князі Костянтин Острозький, Григорій Ходкевич, Миколай Радзивілл — залишили сейм і роз'їхалися по домівках готуватися до війни з королем.

Тоді король Сигізмунд II Август,

опираючись на підтримку польської та литовської шляхти, видав універсали про приєднання до польської корони Підляського і Волинського воєводств, а дещо згодом — Брацлавського і Київського. Литовські магнати, усвідомивши слабкість своїх позицій, були змушені повернутися на сейм, щоб відстояти якусь частку своїх прав. Відтак 1 липня 1569 року було підписано Люблінську унію.

Так утворилася нова двоєдина держава — Річ Посполита (в перекладі з латинської мови «спільна справа»), яка складалася з Польського королівства і Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського. Підляське, Волинське, Київське і Брацлавське воєводства увійшли в новій державі до складу Польського королівства.

1. Чому князі Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського покинули сейм?

2. Коли було підписано Люблінську унію?

3. Яку назву отримала новоутворена держава?

Попрацюйте з картою.

1. Укажіть на карті українські землі, які ввійшли до складу Речі Посполитої.

2. Віднайдіть на карті воєводства, створені на українських територіях.

Детальніше про... умови Люблінської унії

■S Польща та Литва об’єднувалися в одну державу Річ Посполиту. Очолював Річ Посполиту правитель, який отримував титул короля польського та великого князя литовського. Король обирався польсько-литовським сеймом і коронувався у Кракові.

■S Створювалися спільні польсько-литовські сейм і сенат.

■S Польща і Литва мали дотримуватися спільної зовнішньої політики.

■S В обіг вводилася спільна грошова одиниця і водночас ліквідовувалися внутрішні митні кордони в Речі Посполитій.

■S Польська шляхта одержувала право володіти землями в Литві, а литовська — в Польщі.

■S Під владу Польського королівства переходили Підляшшя, Волинь, Київщина і Брацлавщина.

■S Польща і Литва зберігали окремі: адміністративну, судову системи, законодавство, військо, фінанси.

■S Визнавалася свобода віросповідання і для римо-католиків, і для православних: будувати храми і школи, обіймати державні посади могли представники обох конфесій.

3. Суспільно-політичні зміни в українських землях після

Люблінської унії

З укладенням Люблінської унії закінчився литовсько-руський період в історії українського народу і розпочалося неоднозначне і непросте перебування українських земель під владою Речі Посполитої. Відбулася ціла низка змін: на приєднані території поширився адміністративно-територіальний устрій за польським взірцем. У новоутвореній державі — Речі Посполитій — на українських землях існувало шість воєводств: Київське з центром у Києві, Руське (Львів), Волинське (Луцьк), Подільське (Кам'янець), Брацлавське (Брацлав) і Белзьке (Белз). Воєводствами керували призначені королем воєводи, в руках яких зосереджувалася місцева адміністративна (управлінська), військова і частково судова влада. Воєводства поділялися на повіти, в яких адміністративна, військова та судова влада належала старостам.

Українська шляхта була зрівняна в правах із польською й отримала право на місцеве самоврядування: проведення повітових сеймиків для вирішення місцевих справ та формування місцевих виборних шляхетських судів: підкоморського, який розглядав межові суперечки (стосовно землеволодіння), та земського, який розглядав інші цивільні справи. Одночасно діяв від імені королівського уряду ґродський (замковий) суд на чолі зі старостою повіту, який розглядав кримінальні справи.

Значення Люблінської унії для подальшого життя українського суспільства було суперечливим. З одного боку, в межах однієї держави було зібрано більшість українських земель. Об'єднання позитивно вплинуло на розвиток сільськогосподарських практик, ремесла, торгівлі, підйому освіти. Українці долучилися до західноєвропейської ренесансної культури. Негативні наслідки унії проявилися не відразу, але вони спричинили болісні зміни в українському суспільстві. До прикладу, поширення фільваркової системи господарювання з кріпацтвом (особиста та майнова залежність

селян) і панщиною погіршувало становище селян. Активний наступ підтриманої державою римо-католицької церкви призвів до утисків православних і постійної ворожнечі між українцями на релігійній основі. Частина українських князів і шляхти, які досі були опорою українства, прагнучи здобути хорошу освіту, віддаючи данину моді, зрікалися рідної мови, віри, тобто ополячувалися чи полонізувалися. Все це разом посилювало соціальне напруження в Україні і загрожувало самому існуванню окремого українського народу.

1. Скільки українських воєводств існувало в складі Речі Посполитої? Назвіть їх.

2. Які додаткові привілеї отримала українська шляхта з прийняттям унії?

3. Назвіть позитивні та негативні наслідки унії для українського суспільства.

1. Уважно розгляньте хмаринку подій. Випишіть у зошит із хмаринки роки та слова. Складіть із ними речення.

2. Допоможіть Ігорю розв’язати ребус. Складіть речення із розшифрованим поняттям.

3. Обґрунтовано підтримайте або спростуйте думку української історикині Наталії Яковенко: «Підсумовуючи плюси і мінуси Люблінської унії, можна сказати, що вона принесла в Україну розбрат, кров і спустошення, але водночас — вивела її зі стану двохсотлітньої сплячки, розбудила для опору й боротьби за виживання усі зачаєні доти прояви суспільної активності: релігійної, національної, економічної, збройної.».

4. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Хлібовська (2021)